30 квітня Briefing

29 квітня 2026 року українські підрозділи безпілотників провели скоординовані удари на великій відстані вглиб Росії, зокрема вразили нафтопровідний вузол «Транснефть-Перм», Орський нафтопереробний завод, машинобудівний завод в Оренбурзькій області та два російські гелікоптери у Воронезькій області. Екіпажі дронів з 429-го окремого полку «Ахіллес» та 43-го підрозділу у взаємодії з силами спеціальних операцій вразили два російські гелікоптери Мі-28 та Мі-17 на тимчасовому майданчику посадки у Воронезькій області Росії, приблизно за 150 км від лінії фронту. Дрони влучили в задню центральну частину моторних відсіків гелікоптерів, оминувши лопаті несучого гвинта. За повідомленнями, щонайменше один працівник технічного персоналу загинув.

29 квітня українські безпілотники вразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Перм» компанії «Транснефть», спричинивши загоряння кількох резервуарів із нафтою. 30 квітня українські дрони вдруге поспіль атакували нафтопереробний завод «Лукойл-Пермнафтооргсинтез» і ЛВДС «Перм», спричинивши пожежі та вивівши з ладу атмосферно-вакуумну установку АВТ-4. СБУ підтвердила удари, зазначивши, що загорілися вакуумна та атмосферна колони, що фактично вивело установку з ладу. У Пермі оголошено попередження про небезпечні речовини, а в університетах скасовано заняття. Крім того, українські дрони вразили завод вибухівки імені Свердлова в Дзержинську Нижньогородської області, який є великим виробником октогену та гексогену, що використовуються в російських боєприпасах. Росія заявила про перехоплення 189 безпілотників у кількох регіонах за ніч. СБУ описала удари як частину кампанії «далекобійних санкцій», спрямованої на ослаблення військового потенціалу Росії.

Національний банк України (НБУ) переглянув прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік до 1,3% з 1,8% та підвищив інфляційні очікування до 9,4% з 7,5%, посилаючись на російські атаки на енергетичну інфраструктуру, війну на Близькому Сході та вищі світові ціни на енергоносії. Банк залишив ключову облікову ставку на рівні 15%, але попередив про можливе підвищення. Він прогнозує надходження іноземної допомоги в розмірі 53 мільярдів доларів у 2026 році. Погіршення прогнозу відображає сукупний вплив спричинених війною перебоїв та зовнішніх економічних тисків на економіку України.

30 квітня 2025 року Військово-морські сили України завдали удару по двох російських патрульних катерах — «Соболь» ФСБ та протидиверсійному «Грачонок» — у районі Керченської протоки. Судна охороняли Керченський міст. Внаслідок атаки є втрати серед російських сил. Ця операція є частиною тривалих зусиль України щодо послаблення спроможностей російського флоту в Чорноморському регіоні.

Міністр оборони України Михайло Федоров оголосив про серійне виробництво дрона-перехоплювача «Октопус», замовлено 8000 одиниць. Система, призначена для протидії дронам «Шахед», коштує в сотні разів менше, ніж ракетні системи. У виробництві беруть участь 29 українських компаній та уряд Великої Британії, мета — знищення 95% повітряних цілей.

Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що за минулу добу російські війська втратили 1470 осіб особового складу та два гелікоптери (Мі-28 і Мі-17), а також значну кількість техніки, зокрема танки, бойові броньовані машини та артилерійські системи. Загальні бойові втрати Росії з 24 лютого 2022 року оцінюються приблизно в 1 330 290 осіб.

Данило Цвок, керівник Центру оборонного штучного інтелекту України, заявив, що ШІ більше не є експериментальним, а є критично важливою бойовою системою, яка зменшує втрати та протидіє чисельній перевазі Росії. Він зазначив, що ШІ автоматизує частини ланцюжка ураження, скорочуючи час між виявленням цілі та її ураженням. Він прогнозує, що протягом 3-5 років бойові дії перейдуть до повністю інтегрованих цифрових систем з автономними перехоплювачами, роботизованими наземними платформами та скоординованою ШІ радіоелектронною боротьбою, наголошуючи, що швидкість обробки даних визначатиме успіх у цифрових перегонах озброєнь.

Європейський Союз розробляє пакет тимчасових привілеїв для України, що передбачає ширший доступ до ринку та інституцій ЄС без негайного повноправного членства. Ця модель «прискореної поступової інтеграції», яку підтримують Німеччина та Франція, має на меті надати відчутні переваги, поки Україна продовжує реформи. Україна прагне поетапного доступу до єдиного ринку та глибшої участі в програмах ЄС, однак, на думку посадовців ЄС, повноправне членство до 2027 року неможливе.

Повітряні сили України кардинально змінили підхід до відстеження російських дронів Shahed, перейшовши від регіонального звітування до повного відстеження маршрутів через області. Заступник командувача Павло Єлізаров також оголосив про системне розгортання радарів на основі моделей атак та ешелоновану оборону з використанням мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів і ракет малої дальності. Українські дрони-перехоплювачі тепер досягають швидкості до 700 км/год, наближаючись до характеристик крилатих ракет.

Передумови: Росія підтвердила, що залишиться в ОПЕК+ після оголошення ОАЕ про вихід з ОПЕК у травні 2026 року. Речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив на ролі групи у стабілізації ринків, а міністр фінансів Антон Силуанов попередив про цінові ризики через неузгоджене збільшення видобутку. Вихід ОАЕ може додати 1,6 млн барелів на добу (1,5% світової нафти) до глобальної пропозиції після відкриття Ормузької протоки, що загрожує нафтовим доходам Росії, які фінансують її війну в Україні. Речник Кремля Пєсков підтвердив, що ОАЕ не попередили Москву. Аналітики описують глибокий регіональний розрив між Ер-Ріядом та Абу-Дабі через стратегію видобутку: ОАЕ прагнуть максимізувати виробництво до пікового попиту на нафту, а Саудівська Аравія — обмежити видобуток для підтримки високих цін. Удари Ірану скоротили видобуток ОАЕ на 44% на піку. Казахстан уже ігнорує квоти, а Нігерія та Венесуела спостерігають. Нафтові доходи Росії різко впали у 2025 році, але зросли через війну в Ірані та закриття Ормузької протоки: російська нафта сягнула близько $100 за барель, а щоденний дохід зріс на $150 млн. Українські удари по російських експортних терміналах у Приморську, Усть-Лузі та Новоросійську частково компенсували цей прибуток, завдавши бюджету більшої шкоди, ніж удари по нафтопереробних заводах. Російський економіст Владислав Іноземцев заявив, що бюджет Росії на 2026 рік буде виконано переважно в ухваленому вигляді, і колапс не є неминучим. Президент Зеленський оголосив про угоди щодо дронів з країнами Близького Сходу та Перської затоки, які Росія намагається заблокувати.

Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, під час федерального освітнього марафону «Знання» заявив, що ядерний апокаліпсис є «реалістично можливим» і що Росія повинна підтримувати свої стратегічні ядерні сили. Ці заяви продовжують серію ядерних погроз з боку Медведєва після вторгнення в Україну в 2022 році. Колишній посол США Стівен Пайфер назвав цю риторику «межею божевілля» і тактикою залякування, спрямованою на послаблення західної підтримки України.

Шведська влада затримала судно Caffa, підозрюване у незаконному експорті зерна з окупованого Росією Криму в рамках діяльності московського тіньового флоту. Судно вперше затримали в березні поблизу Треллеборга. Шведські прокурори діяли на запит неназваної третьої країни, а місцеві ЗМІ припускають, що за запитом може стояти Україна. Капітан судна — громадянин Росії, підозрюваний у використанні фальшивих документів. Це підкреслює триваючі зусилля щодо забезпечення дотримання санкцій проти операцій російського тіньового флоту.

Японська компанія з виробництва дронів Terra Drone Corporation інвестувала в українську оборонно-технологічну фірму WinnyLab для масштабування виробництва дронів-перехоплювачів у рамках стратегії ешелонованої протиповітряної оборони. Стаціонарний крилатий перехоплювач WinnyLab, Terra A2, призначений для протидії дешевим дронам-камікадзе, таким як «Шахед», і має максимальну швидкість 312 км/год та дальність польоту 75 км. Інвестиція спрямована на подолання асиметрії витрат у сучасній обороні шляхом надання дешевших альтернатив ракетам-перехоплювачам вартістю в мільйони доларів.

15-річну дівчинку повернули з тимчасово окупованої Херсонщини на підконтрольну Україні територію в межах ініціативи Президента Володимира Зеленського Bring Kids Back UA. Матір дівчинки заарештували окупаційні органи влади, а сама дівчина була змушена приховувати свій співочий талант, щоб уникнути примусу до участі в пропагандистських заходах. Наразі вона отримує психологічну підтримку та допомогу з оформленням документів у Центрі надії та зцілення. Операцію підтримала благодійна організація Save Ukraine.

В інтерв'ю директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер, який залишає посаду, обговорив виконання Україною програми МВФ, зазначивши, що, хоча Україна провела чудові реформи, парламентські суперечки навколо податкового законодавства, пов'язаного з новою програмою на 8,1 мільярда доларів, є викликом. Каммер наголосив, що не є роллю МВФ організовувати роботу парламенту або переконувати депутатів голосувати за реформи, і підкреслив, що уряд має обґрунтувати необхідність цих заходів. Він також висвітлив позицію МВФ щодо обмінного курсу гривні, рекомендуючи гнучкість, і применшив вплив конфлікту на Близькому Сході на Україну порівняно з російськими ударами по енергетичній інфраструктурі.

На Київському безпековому форумі 23-24 квітня командувач Збройних сил Латвії генерал Каспарс Пуданс окреслив, як НАТО може навчитися з воєнних інновацій України, зокрема швидкої інтеграції цивільних технологій у військове використання. Він наголосив на триваючих гібридних загрозах з боку Росії та Білорусі, включаючи міграційну зброю та шпигунство, та підкреслив важливість координації країн Балтії та єдиної позиції НАТО. Пуданс висловив упевненість у здатності України чинити опір та похвалив її здатність до інновацій.

Передумови: Українські дрони неодноразово атакували нафтопереробний завод «Роснєфті» в Туапсе (Краснодарський край РФ), спричинивши пожежі, розливи нафти та надзвичайний стан. Сьогоднішня подія: Нова стаття пов'язує ці удари з геноцидом черкесів 1864 року, зазначаючи, що Туапсе було засноване як російський форт, названий на честь генерала Олексія Вельямінова, який застосовував стратегію виснаження проти адигейців. У статті детально описується геноцид, зокрема використання відрубаних голів як трофеїв, масова депортація до Османської імперії та перейменування черкеського місця Кбаада на Красну Поляну, де нині розташований об'єкт зимових Олімпійських ігор 2014 року. Повідомляється, що парламент України визнав геноцид черкесів 9 січня 2025 року, ставши другою країною, яка це зробила, і трактує реакцію Росії на удари по Туапсе — заперечення, цензуру та применшення — як продовження моделі стирання, що спостерігалася в XIX столітті.

Державна прикордонна служба України (ДПСУ) повідомила, що за перші три місяці 2026 року за корупцію було затримано 26 її військовослужбовців та 69 цивільних осіб, а також розпочато 600 кримінальних проваджень. Відомство зафіксувало 50 спроб надання неправомірної вигоди на загальну суму 7,5 млн грн. Це сталося після показників 2025 року, коли було затримано 33 військовослужбовців та 62 цивільних, а 76 особам повідомлено про підозру. ДПСУ продовжує використовувати підрозділи внутрішньої безпеки для викриття правопорушень, зокрема корупції та незаконного переправлення через кордон.

Верховна Рада України ратифікувала угоду з Марокко про міжнародні автомобільні перевезення, що створює прямий логістичний маршрут для українського бізнесу. Раніше транспортування вимагало транзиту через треті країни, що збільшувало витрати та сповільнювало експорт. Товарообіг між двома країнами у 2024 році досяг приблизно $280 мільйонів і продовжує зростати. Угода охоплює двосторонні, транзитні та перевезення до третіх країн, зменшуючи бар'єри для українських перевізників і підтримуючи експорт на ринки Північної Африки.

Дмитро Свищев, голова Федерації керлінгу Росії та підсанкційний депутат Держдуми, використовує юридичні погрози та публічний тиск, щоб домогтися повторного допуску Росії до міжнародних змагань з керлінгу. Всесвітня федерація керлінгу вже дозволила юніорам з Росії та Білорусі повернутися з прапорами та гімнами, а зустріч у Женеві обговорюватиме реінтеграцію дорослих спортсменів. Українські посадовці, зокрема міністр молоді та спорту Матвій Бідний і президент Федерації керлінгу України Олексій Перевезенцев, засуджують цей крок як нормалізацію російської агресії та підрив міжнародного права, зазначаючи, що під час війни зруйновано понад 500 українських спортивних об'єктів.

Сергій Кібальников, російський бізнесмен, засуджений за вбивство федерального судді Василя Ветлугіна з особливою жорстокістю (стрілянина, нанесення ножових поранень та понівечення тіла), оголосив про намір підписати контракт з міністерством оборони Росії, щоб воювати в Україні замість відбування 22-річного терміну ув'язнення. Ця справа висвітлює триваючу практику Росії з вербування насильницьких злочинців для війни в Україні, яка розпочалася з ПВК «Вагнер» у 2022 році та триває під прямим контролем міністерства оборони, пропонуючи умовні терміни в обмін на військову службу.

Перехід до критичних мінералів для енергетики, технологій та оборони спричинить більшу волатильність, ніж нафтова ера, через технологічну невизначеність, концентровані ланцюги постачання, де домінує Китай, та фрагментований геополітичний порядок. Стаття попереджає про нові ресурсні прокляття, технологічне застрягання та необхідність нових рамок управління й довгострокових контрактів. Стверджується, що ера критичних мінералів (літій, кобальт, рідкісноземельні елементи) породжує більшу геополітичну та економічну волатильність, ніж нафтова доба, наголошуючи на тих самих ризиках і необхідності оновленого міжнародного управління та контрактних підходів.